УКР

ПОПУЛЯРНІ СТОРІНКИ

Щоденник четвертої Зимової наукової школи – 2026

«РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ ТА ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ»

17 лютого 2026 року в Навчально-науковому інституті публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса Шевченка розпочала роботу четверта Зимова наукова школа – 2026 — масштабна інтелектуальна подія, що об’єднала науковців, управлінців-практиків, представників органів державної влади та міжнародних партнерів навколо стратегічної теми розвитку професійних компетентностей державних службовців в умовах європейської інтеграції та цифрової трансформації.

Відкриття відбулося Всеукраїнською науково-практичною конференцією за міжнародною участю «ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ: ІСТОРИЧНИЙ ДОСВІД ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ» — дискусійної платформи, що поєднала ретроспективний аналіз становлення української моделі публічного адміністрування з пошуком інноваційних рішень для сучасних трансформацій.

Із вітальним словом до учасників звернулася директорка ННІ публічного управління та державної служби Лариса Комаха, яка наголосила на особливій ролі професіоналізму державної служби в період глибоких суспільних змін, воєнних викликів і євроінтеграційних процесів. Вона підкреслила, що формування нової генерації управлінців — компетентних, відповідальних, ціннісно орієнтованих — є ключовою умовою сталого розвитку держави.

Під час урочистого відкриття були представлені поважні гості заходу:

Володимир Бугров – ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

Наталія Алюшина – голова Національного агентства України з питань державної служби;

Олег Рафальський – віцепрезидент НАН України, директор Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, академік НАН України.

До учасників конференції також звернулися керівники провідних освітніх та наукових інституцій України, серед яких директорка ННІ права КНУ Оксана Васильченко, представниця Секретаріату Кабінету Міністрів України Наталія Окша, ректор Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Руслан Білоскурський, проректор Університету митної справи та фінансів Євген Гармаш, директор Інституту публічної служби та управління НУ «Одеська політехніка» Микола Іжа, завідувач кафедри публічного врядування, кандидат політичних наук, доцент Навчально-наукового інституту адміністрування, державного управління та професійного розвитку НУ «Львівська політехніка» Микола Буник,

Міжнародний вимір події забезпечили зарубіжні партнери — відомі науковці та громадські діячі з Литви, Японії, Молдови, Бельгії та Польщі. Їхня участь засвідчила інтегрованість українського наукового простору до європейської та світової академічної спільноти, а також спільність цінностей демократичного врядування, інституційної стійкості та відкритості.

Учасники заходу наголосили на стратегічній ролі Зимових та Літніх наукових шкіл як платформи професійної наукової комунікації, започаткованої ННІ публічного управління та державної служби КНУ імені Тараса Шевченка у партнерстві з освітніми й науковими інституціями України. Такі заходи формують синергію наукових ідей, сприяють виробленню спільних підходів до вирішення актуальних проблем публічного управління та зміцнюють міжінституційне партнерство.

Значний інтерес викликали доповіді пленарного засідання.

Професорка кафедри службового та медичного права ННІ права КНУ Іванна Мацелюх окреслила історичний досвід становлення системи публічного адміністрування в Україні та проаналізувала сучасні виклики її розвитку в умовах трансформацій.

Альона Студенецька, керівниця управління департаменту з питань регіональної політики Офісу Президента України, зосередила увагу на особливостях здійснення публічного управління військовими адміністраціями в період воєнного стану, підкресливши складність балансування між оперативністю рішень і дотриманням демократичних стандартів.

Роксолана Швадчак, генеральна директорка директорату цифрової трансформації Міністерства освіти і науки України, представила актуальні напрями впровадження сучасних цифрових технологій у відкрите освітнє середовище як складову загальної цифрової модернізації публічного сектору.

Обговорення доповідей засвідчило високий рівень наукової рефлексії та практичної спрямованості дискусій. Учасники активно обмінювалися думками щодо інституційних механізмів підвищення професійної спроможності державних службовців, адаптації управлінських процесів до європейських стандартів та використання цифрових інструментів для підвищення ефективності врядування.

Презентаційні матеріали доповідачів розміщені внизу під щоденником з метою поширення наукових напрацювань і сприяння професійному та кар’єрному зростанню державних службовців.

У другій половині першого дня роботи Зимової наукової школи відбулися онлайн-засідання п’яти наукових секцій за участю провідних вітчизняних і зарубіжних науковців. Тематичне розмаїття секцій відобразило комплексність сучасних викликів публічного управління — від доброчесності та гуманітарної політики до філософії цифрової держави й застосування штучного інтелекту.

Секція 1. «Доброчесність у публічному управлінні: теорія та практика»

Модераторками секції виступили Ольга Антонова, завідувачка кафедри публічного управління та митного адміністрування Університету митної справи та фінансів, докторка наук з державного управління, професорка, та Наталія Корчак, завідувачка кафедри публічної політики ННІ публічного управління та державної служби КНУ імені Тараса Шевченка, докторка юридичних наук, професорка.

Дискусія зосередилася на інституційних механізмах формування доброчесності як базової цінності публічної служби.

Людмила Івашова представила результати досліджень щодо впровадження антикорупційних заходів у митних органах України та ЄС у межах модуля Жан Моне Програми Erasmus+, акцентувавши увагу на гармонізації національної практики з європейськими стандартами.

Ольга Борисенко окреслила проблематику міжвідомчої координації в реалізації антикорупційної політики, підкресливши важливість стратегічної узгодженості рішень.

Віктор Ковальов розкрив практичний аспект інтеграції концепту доброчесності в систему мотивації публічних службовців, наголосивши на необхідності поєднання етичних стандартів із управлінськими інструментами.

Секція 2. «Інновації в публічному управлінні та євроінтеграційні трансформації»

Ця секція стала платформою осмислення реформ у контексті європейської інтеграції та воєнних викликів. Модераторками виступили Вікторія Гура – в.о. завідувача кафедри євроінтеграційної політики ННІ публічного управління та державної служби КНУ імені Тараса Шевченка, кандидатка економічних наук, доцентка; Лілія Гонюкова, професорка кафедри публічної політики ННІ публічного управління та державної служби КНУ імені Тараса Шевченка, докторка наук з державного управління, професорка. У центрі уваги — цифровізація, інституційна спроможність та стратегія відновлення.

Світлана Власенко, професорка кафедри євроінтеграційної політики ННІ публічного управління та державної служби КНУ імені Тараса Шевченка, докторка наук з державного управління, доцентка обґрунтувала необхідність синхронізації цифрових трансформацій України з європейською моделлю електронного врядування. Міжнародного виміру дискусії надав виступ Жана Паскаля Зандерса, який представив концепцію «Чотири “R”» — стійкість, відновлення, реформи та реконструкція — як стратегічну формулу повоєнного розвитку України.

Світлана Кустова, кандидатка наук з державного управління, доцентка цієї ж кафедри проаналізувала виклики адаптації євроінтеграційної політики в умовах війни, підкресливши необхідність гнучких управлінських рішень і збереження інституційної послідовності.

Секція 3. «Особливості гуманітарної політики в умовах воєнного стану в Україні»

Під модерацією Миколи Буника, завідувача кафедри публічного врядування Інституту адміністрування, державного управління та професійного розвитку Національного університету «Львівська політехніка», кандидата політичних наук, доцента, обговорювалися питання гуманітарної безпеки, національної ідентичності та історичної пам’яті.

Тетяна Панфілова, докторка історичний наук, професорка Інституту адміністрування, державного управління та професійного розвитку Національного університету «Львівська політехніка» окреслила соціокультурні наслідки російської агресії та виклики формування гуманітарного простору держави в умовах війни.

Василь Пасічник, професор цієї ж кафедри, доктор наук з державного управління, професор представив концептуальний аналіз національної ідеї як чинника консолідації суспільства, підкресливши її значення для державної стійкості.

Дискусія засвідчила глибоке розуміння гуманітарної політики як стратегічного ресурсу збереження української державності.

Секція 4. «Філософія публічного управління цифрової держави»

Інтелектуально насичена секція під модерацією Тетяни Василевської, професорки кафедри публічної політики ННІ публічного управління та державної служби КНУ імені Тараса Шевченка, докторки наук з державного управління, професорки, та Світлани Петькун, професорки кафедри публічної політики ННІ публічного управління та державної служби КНУ імені Тараса Шевченка, докторки наук з державного управління, доцентки була присвячена осмисленню етичних і світоглядних засад цифрового врядування.

Тетяна Василевська наголосила на моральній відповідальності управлінців у кризових умовах та потребі виходу за межі формалізованих процедур.

Вадим Слюсар, завідувач кафедри журналістики та філософських студій Житомирського державного університету імені Івана Франка, співзасновник Філософського клубу «Sophia garden», д.філос.н., доцент. розкрив феномен трансформації управлінської раціональності в епоху диджиталізації та постправди, порушивши питання зміни самої логіки ухвалення управлінських рішень.

Секція продемонструвала високий рівень міждисциплінарного діалогу між філософією, політологією та публічним управлінням.

Секція 5. «Цифрова трансформація публічного управління в епоху штучного інтелекту»

Заключна секція першого дня під модерацією Алли Кожиної, заступниці директора ННІ публічного управління та державної служби КНУ імені Тараса Шевченка, докторки наук з державного управління, професорки, та Наталії Ларіної, доцентки кафедри публічної політики ННІ публічного управління та державної служби КНУ імені Тараса Шевченка, кандидата педагогічних наук, доцентки була присвячена прикладному виміру застосування штучного інтелекту в публічному управлінні.

Тетяна Маматова, професорка кафедри державного управління і місцевого самоврядування НТУ «Дніпропетровська політехніка», докторка наук з державного управління, професорка, окреслила потенціал ШІ у розвитку стратегічних і проєктних компетентностей публічних управлінців, наголосивши на трансформації освітніх і управлінських практик.

Василь Орищук, експерт Тренінгового центру прокурорів України, науковий співробітник КНУ імені Тараса Шевченка, PhD з публічного управління та адміністрування та Максим Валін, архітектор АІ представили етичний і технологічний вимір використання штучного інтелекту — від промтінжинірингу до забезпечення приватності та управління ризиками. Було підкреслено необхідність нормативного регулювання застосування ШІ в процесах аналізу звернень громадян, розподілу ресурсів, формування політик та оцінювання ризиків.

Активне обговорення засвідчило високий інтерес до інтеграції інтелектуальних технологій у діяльність державної служби.

Перший день роботи Зимової наукової школи продемонстрував системність підходів до розвитку професійних компетентностей державних службовців, поєднання історичного досвіду з цифровими інноваціями та філософським осмисленням сучасних трансформацій.

Науково-комунікативне спілкування під час Зимової наукової школи - 2026 – це не лише освітнє завдання, а стратегічна умова модернізації української державності в європейському та цифровому вимірі.

Презентаційні матеріали спікерів будуть розміщені тут же, на офіційному сайті ННІ публічного управління та державної служби з метою поширення кращих наукових практик і підтримки професійного зростання державних службовців.

Матеріали конференції:

ПРЕЗЕНТАЦІЇ:

ПОШИРИТИ